ДНЗ №1 "Теремок" м. Лохвиці, Лохвиця
Полтавська область, Миргородський район

Робота з батьками

ДИТЯЧА ЖАДІБНІСТЬ

http://dytsadok.org.ua/upload/users_files/159503f9131688ff6e2a00ca18764ed3.docx

АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

Шановні батьки! Зацікавіть дітей і виконайте практичні завдання.

  1.  Моделюємо соціальні контакти. Створіть ляльковий клас і вчителя. І програйте з дитиною різні ситуації від найпростіших  – «Хочу їсти», і до конфліктних ситуацій.
  2.  Помалюйте зображення осіб з різними емоціями … і пробуйте з дитиною малювати щось, що допоможе підняти або поліпшити настрій. Зробіть такий альбом для гарного настрою.
  3. Формуємо ефективну активність. Покажіть дитині, як можна  перемалювати через копірку або напівпрозорий папір будь-які зображення і зробіть їх дуже схожими на оригінал.
  4. Привчайте дитину до шкільного ритму. Помалюйте автопортрети на тему «Я- учень» в різних ситуаціях: встаю в школу, снідаю перед школою, йду в школу … і так далі до вечора.
  5.  Вчіть приймати різне – формуйте толерантність. Підберіть картинки або фотографії різних шкільних ситуацій від радісних до конфузних і обговоріть з дитиною, нехай цей набір буде мовчазним помічником для дитини в подальшому процесі звикання до інших.
  6. Тренуйте руку і розвивайте дрібну моторику. Малюйте восковими олівцями, розминайте скульптурний пластилін і малюйте ним, ліпіть з глини, перебирайте крупи, бобові, макаронні вироби (при бажанні можете виготовити з них прикраси).

ШТРИХУВАННЯ ТА КАРАКУЛІ

  1. Штрихування – це графіка. Зображення створюється без фарб, за допомогою олівців та крейди. Під штрихуванням і карлючками розуміється хаотичне або ритмічне нанесення тонких ліній на поверхню паперу, підлоги, стіни, мольберта і ін.
  2. Лінії можуть виглядати нерозбірливими, недбалими, невмілими, або, навпаки, рівними і точними. З окремих каракулів може скластися образ, або їх поєднання.
  3. Штрихування і каракулі бувають різних видів:
  4. • заповнення простору (тонування, створення фону, зафарбовування штрихами виділеної поверхні);
  5. • малювання окремих ліній або їх поєднань (передача «характеру» і взаємин ліній, наприклад, сумна, налякана лінія і т. д.; так з’являються хвилі, промені сонця, вітер, язики вогню, вибухи, перешкоди).
  6. Графічні лінії можуть бути прямими, вигнутими, ламаними, закругленими, спіралевидними, мати вигляд галочок, пунктиру.
  7. Чиркати можна, використовуючи техніку «фроттаж», коли заштриховується поверхня аркушу, під яку підкладений плоский предмет або заготовлений силует. Напевно кожен намагався так «проявити» монетку!
  8. Штрихування і каракулі допомагають розворушити дитину, дають відчути натиск олівця або крейди, знімають напругу перед малюванням.
  9.  Штрихування прості у виконанні, займають нетривалий час.     Штрихування відбуваються в певному ритмі, який позитивно впливає на емоційну сферу дитини. У кожної дитини він свій, що диктується психофізіологічними ритмами організму. Ритм присутній у всіх життєвих циклах, в тому числі в режимі дня, чергуванні напруження і розслаблення, праці і відпочинку і т.п. Ритм створює настрій на активність, тонізує дитину.
  10.  За допомогою штрихування дитина може зняти тривогу та агресивні прояви.  Подібні заняття заспокоюють, нормалізують емоцій стан дитини.
  11.  Вправи з каракулями допомагають розвинути уяву, якщо почати надавати звичайним лініям смислове навантаження. Кожна людина може побачити свої образи. Правильного варіанту існувати не може. В такому випадку можна запитати дітей, чи не бажають вони щось домалювати, щоб отримати закінчений образ чи історію.

Правила для батьків

1.    Показуйте дитині , що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
2.    Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.
3.    Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
4.    Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.    Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
6.    Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
7.    Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
8.    Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
9.    Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
10.   Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
11.    Визнайте право дитини на помилку.
12.    Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
13.    Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
14.    І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.
                                                                                                                                 

Булінг у ДНЗ

      Від того, в якій атмосфері перебувають діти, залежить їхній настрій, їхнє здоров’я, їхнє бажання приходити до закладу освіти. Безпечна, доброзичлива атмосфера, заснована на довірі і повазі, є найкращою основою, щоб запобігти булінгу (цькуванню) в дитячому садку.
Булінг  (від англ. to bull — переслідувати) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
 
Види та прояви булінгу
  • Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, нанесення тілесних ушкоджень тощо.
  • Економічний булінг – пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.
  •  Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
  •  Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.
  • Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв ,пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і виклададання в соціальних мережах.
Ознаки булінгу :
  • систематичність( повторюваність діяння).
  • наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (свідки, очевидці).
  • дії або бездіяльність кривдника , наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника
Причини булінгу:
  • особливості поведінки, зовнішності або статусу  дитини
  • засвоєні  моделі поведінки у сім’ї на первинних етапах соціалізації
  • агресивне середовище у  групі,  відсутність або низький рівень довіри
  •  соціальні стереотипи та нерівність
Дитина- булер це:
  • Діти, що не уміють співчувати
  • Гіперактивні, агресивні  діти, що фізично перевершують своїх однолітків
  • Дитина, яка є неформальним лідером компанії або мріє ним стати
  • Відчуває вседозволеність внаслідок неправильного виховання або високого соціального статусу батьків
Основні ознаки дитини-жертви булінгу:
  • низька самооцінка
  • гіперопікуваність, сором'язливість, лякливість
  • апатичність,ігнорування, незацікавленість в тому, що відбувається навкруги
  • відсутність хоч би одного близького друга серед однолітків
  • прийняття усього, що відбувається
  • підлизи і ябеди, часто хворіючі діти
Спостерігач або союзник булера:
  • страх дитини опинитися на місці жертви
  • страх виділитися з натовпу і тому діти легко піддаються чужому впливу
  • вважають знущання - розвагами, а жорстокість і грубість - нормою
  • колись  були на місці жертви і тепер відіграються на іншому
Дорослий провокує цькування
      Якщо батьки або члени сім’ї:
  •  б'ють та ображають дитину вдома;
  •  принижують дитину у присутності інших дітей;
  •  проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;
  •  ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора, часто хворіє, або має відхилення в розвитку).
Як змінюється поведінка дитини під час булінгу
вдома:
не хоче одягатися вранці
– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка
– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше
– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується     температура тіла, починають боліти голова, живіт
– не контактує з однолітками у дворі
– грає наодинці в парку…
 
в дитячому садку:
  не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільних   самостійнійних видах  діяльності тощо
– усамітнюється при будь-якій нагоді
– часто губить свої іграшки або речі, грає поламаними іграшками
– бруднить чи псує одяг
– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі
– не має друзів у групі.
 
Шляхи подолання булінгу
       
Негайне реагування:
  • зупинити те, що відбувається, словами: " Стоп! Ми так не робимо. Ми не називаємо інших діток образливими словами. Від цього їм і мені стає сумно ";
  • підтримати "жертву" вербально, чи легко обійняти;
  • заохотити дітей-"спостерігачів" підтримати жертву;
  • не виголошувати довгу лекцію про те, що так робити не можна. Це  тільки сприяє повторенню ситуації. Тому що "агресор" отримує увагу до себе;
  • із  дітьми старшого дошкільного віку поговорити про те, що таке булінг(цькування,насилля), чому це погано і чому про це обов'язково слід розповідати дорослим. 
       Булінг у дошкільнят не є таким вираженим, як у старших дітей. Це можна назвати це  передбулінгом, який відбувається час від часу, і виглядає як:
  • виключення однієї дитини з гри, або постійне надання їй другорядних ролей в рольовій грі
  • дружба групою "проти" когось
  • переказування "секретів" про дитину. По суті  це є плітки. Діти називають це "намовлянням" на когось
  • дражнилки, смішні і принизливі прізвиська.
       Говорячи про форми прояву булінгу найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що  хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), а дівчатка більш охоче користуються психологічним ( поширення пліток, виключення з кола спілкування).
Тобто ситуації, які, якщо їх не зупинити, можуть згодом розвинутися у справжнє цькування з його вище зазначеними ознаками.
Законодавство з питань булінгу
     Закони України:
  • Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII.
Накази Міністерства освіти і науки України:
1. Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від  26.02.2020 № 293.
2. Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від  28.12.2019 № 1646. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 03.02.2020 №111/34394.
Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації:
Про затвердження Концепції реалізації державної політики щодо запобігання та протидії булінгу (цькування) у закладах освіти Полтавської області на 2021-2023 роки : Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 01.12.2020 № 691.
Листи Міністерства освіти і науки України:
1. Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню) : лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436.
2. Роз’яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 : лист Міністерства освіти і науки України від 13.04.2020 № 1/9-207.
3. Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти : лист Міністерства освіти і науки України від 20.03.2020 № 6/488-20.
4. Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання та протидії домашньому насильству та булінгу : лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018  № 1/9-790.
Телефони довіри:
  • Національна дитяча «гаряча лінія» 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
  •  Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
  •  Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
  •  Уповноважений Верховноі Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
  •  Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
  •  Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  •  Національна поліція України 102.
 

Логін: *

Пароль: *