Булінг

Від того, в якій атмосфері перебувають діти, залежить їхній настрій, їхнє здоров’я, їхнє бажання приходити до закладу освіти. Безпечна, доброзичлива атмосфера, заснована на довірі і повазі, є найкращою основою, щоб запобігти булінгу (цькуванню) в дитячому садку.

Види та прояви булінгу

Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, нанесення тілесних ушкоджень тощо.
Економічний булінг – пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.
Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.
Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв ,пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і виклададання в соціальних мережах.

Ознаки булінгу:

систематичність( повторюваність діяння).
наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (свідки, очевидці).
дії або бездіяльність кривдника , наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника

Причини булінгу:

особливості поведінки, зовнішності або статусу дитини
засвоєні моделі поведінки у сім’ї на первинних етапах соціалізації
агресивне середовище у групі, відсутність або низький рівень довіри
соціальні стереотипи та нерівність

Дитина- булер це:

Діти, що не уміють співчувати
Гіперактивні, агресивні діти, що фізично перевершують своїх однолітків
Дитина, яка є неформальним лідером компанії або мріє ним стати
Відчуває вседозволеність внаслідок неправильного виховання або високого соціального статусу батьків

Основні ознаки дитини-жертви булінгу:

низька самооцінка
гіперопікуваність, сором'язливість, лякливість
апатичність,ігнорування, незацікавленість в тому, що відбувається навкруги
відсутність хоч би одного близького друга серед однолітків
прийняття усього, що відбувається
підлизи і ябеди, часто хворіючі діти

Спостерігач або союзник булера:

страх дитини опинитися на місці жертви
страх виділитися з натовпу і тому діти легко піддаються чужому впливу
вважають знущання - розвагами, а жорстокість і грубість - нормою
колись були на місці жертви і тепер відіграються на іншому

Дорослий провокує цькування

Якщо батьки або члени сім’ї:

б'ють та ображають дитину вдома;
принижують дитину у присутності інших дітей;
проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;
ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора, часто хворіє, або має відхилення в розвитку).

Як змінюється поведінка дитини під час булінгу

вдома:

– не хоче одягатися вранці

– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка

– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше

– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт

– не контактує з однолітками у дворі

– грає наодинці в парку…

в дитячому садку:

– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільних самостійнійних видах діяльності тощо

– усамітнюється при будь-якій нагоді

– часто губить свої іграшки або речі, грає поламаними іграшками

– бруднить чи псує одяг

– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі

– не має друзів у групі.

Шляхи подолання булінгу
Негайне реагування:

зупинити те, що відбувається, словами: " Стоп! Ми так не робимо. Ми не називаємо інших діток образливими словами. Від цього їм і мені стає сумно ";
підтримати "жертву" вербально, чи легко обійняти;
заохотити дітей-"спостерігачів" підтримати жертву;
не виголошувати довгу лекцію про те, що так робити не можна. Це тільки сприяє повторенню ситуації. Тому що "агресор" отримує увагу до себе;
із дітьми старшого дошкільного віку поговорити про те, що таке булінг(цькування,насилля), чому це погано і чому про це обов'язково слід розповідати дорослим.

Булінг у дошкільнят не є таким вираженим, як у старших дітей. Це можна назвати це передбулінгом, який відбувається час від часу, і виглядає як:

виключення однієї дитини з гри, або постійне надання їй другорядних ролей в рольовій грі
дружба групою "проти" когось
переказування "секретів" про дитину. По суті це є плітки. Діти називають це "намовлянням" на когось
дражнилки, смішні і принизливі прізвиська.

Говорячи про форми прояву булінгу найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), а дівчатка більш охоче користуються психологічним ( поширення пліток, виключення з кола спілкування).

Тобто ситуації, які, якщо їх не зупинити, можуть згодом розвинутися у справжнє цькування з його вище зазначеними ознаками.