ЗДО №1 "Теремок" м. Лохвиця
Полтавська область, Миргородський район

Консультації та поради

«Розвинуте мовлення – запорука успішного навчання в школі»

Чи завжди ми звертаємо увагу на те, як говорять наші діти? Найчастіше покладаємося на час — мовляв, підросте і навчаться. Але дефекти мовлення сьогодні є великою проблемою з тяжкими наслідками.

Останнім часом спостерігається значне збільшення кількості дошкільників із порушеннями як загального психофізичного, так і мовленнєвого розвитку. Офіційна статистика на Україні констатує збільшення кількості дітей, кожна третя дитина має недоліки мовлення.

Дитина росте і дорослішає. Батьки розуміють дошкільника з півслова, і якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту не відчуває.

Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворенні, неправильно вимовлені дитиною слова.

Закріплюючись ці недоліки стають надалі серйозною перешкодою для засвоєння уже молодшими школярами писемного мовлення, тобто ускладнюється засвоєння дитиною читання, письма, рідної мови, а також засвоєння іноземних мов, які у багатьох школах зараз вивчаються з першого класу. Труднощі в засвоєнні читання і письма тримають дитину в постійному нервовому напруженні. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками, які можуть дражнити дитину чи не приймати її до спільної гри. Не забувайте, що вона може поступово усамітнитись. Це часто затримує мовленнєвий розвиток і негативно впливає на характер дитини. Вона може стати дратівливою, замкненою, плаксивою, з проявами негативізму.

Тому, ідучи до школи, дитина повинна загалом опанувати рідну мову, засвоїти її літературні норми, культуру усного мовлення і спілкування. Тому важливо якомога раніше навчити дитину правильній вимові, умінню помічати та виправляти мовленнєві помилки, а значить розвивати культуру мовлення малюка.

Для попередження цих неприємностей потрібно вчасно звертатись до логопеда з моменту помічених мовленнєвих порушень. Нечітку або неправильну вимову звуків у дитини можна виправити систематичними вправляннями. Спільна співпраця батьків і логопеда допоможуть дитині найшвидше опанувати мовлення.

Своєчасне оволодіння правильним, чистим мовленням дає можливість сформувати у дитини впевненість у собі, розвинути її мислення, комунікативні якості.

Завдання логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі.

Корекційна робота ставить за мету повністю або частково усунути дефект та підготувати дитину до успішного навчання в загальноосвітній школі.

Пам’ятайте: « Добре розвинуте мовлення — це запорука майбутньої успішності навчання в школі.»

Поради батькам

1.     Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків;

2.     Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова;

3.     Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини;

4.     Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до учителя-логопеда;

5.     Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення.

Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання, звертатися із запитанням? Чи вміє розповісти про побачене? Усі ці мовленнєві звички дуже потрібні будуть у школі.

Змалку дитині варто спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками і враженнями. Розмова дорослих з дитиною має особливе значення, вона впливає на розвиток мовлення і загальний розумовий розвиток. Діти, з якими батьки багато і

вдумливо говорять, розвиваються швидше і мають правильне мовлення.                              

Приємного вам спілкування.

Консультація «Як подолати заїкуватість»

Заїкуватість — не лише порушення звуковимови, а й захворювання всього організму. Тому поряд з логопедичною корекційною роботою цей феномен потребує спеціального загальнозміцнювального лікування. Як показують наукові дослідження, заїкуватість можна розглядати як частковий вид неврозу — логоневроз: порушення темпу, ритму, плинності мови, викликане судомами м'язів мовного апарату. При заїкуватості у мовленні спостерігаються вимушені зупинки або повторення окремих звуків та складів унаслідок функціонального порушення діяльності вищої нервової системи. Порушення взаємодії та рівноваги процесів збудження і гальмування в головному мозку викликають неконтрольовані імпульси, які діють на весь організм та на зони звуковідтворення.

Будьте уважні! Не пропустіть перших ознак заїкуватості. Відразу ж зверніться до спеціаліста, якщо ваш малюк:

♦ вживає перед окремими словами зайві звуки (а,і);

♦ повторює перші склади та цілі слова на початку фрази;

♦ робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;

♦ зазнає труднощів на початку мовлення.

Заїкуватість виникає, зазвичай, у віці від 2 до 5 років, коли відбувається інтенсивне становлення мовлення дитини. У системі інших нервових процесів мовлення як таке найбільш уразливе, тож різні навантаження на нервову систему так чи інакше впливають на мовлення дитини.

Малюк легко збуджується, а збудження призводить до виникнення судом.

Хлопчики заїкаються утричі частіше, ніж дівчатка.

Профілактика заїкуватості

♦ Мовлення людей, серед яких перебуває малюк, має бути неквапним, правильним, повільним та чітким.

♦ На мовленні дитини негативно позначаються несприятливі умови в родині (конфлікти, сварки).

♦ Стежте за дитиною! Уникайте психічних травм (часто-густо мами називають причиною заїкання переляк), фізичних травм (особливо голови).

♦ Не перевантажуйте дитину інформацією, зайвими емоціями.

♦ Не намагайтеся зробити з дитини вундеркінда, не форсуйте її розвитку.

♦ Не читайте страшних казок на ніч. Не лякайте бабаєм, дідьком тощо.

♦ Не карайте дитину надто суворо, не бийте, не залишайте в темній кімнаті тощо.

Заїкуватість виразніше проявляється на тлі втоми дитячого організму, загальної слабкості. Відтак у першій половині дня ця вада менш виражена, ніж у другій його половині.

Наодинці із собою діти не заїкаються, не роблять вони цього й під час співу.

Поради логопеда

1. Для виправлення заїкуватості слід впливати і на мовлення дитини, й на її організм загалом.

2. Порадьтеся з лікарями (психіатром, невропатологом, терапевтом).

3. Зміцнюйте та оздоровлюйте малюка.

4. Створіть спокійну, доброзичливу атмосферу в родині та в середовищі дитини.

5. Започаткуйте режим дня з обов'язковим дво-три-годинним денним та нічним (10-12 годин) сном.

6. Вилучіть з життя дитини агресивні мультфільми, фільми та комп'ютерні ігри. Натомість запропонуйте послухати добру казку або заспівати разом із вами гарну дитячу пісеньку.

7. Дотримуйтеся вимог раціонального та висококалорійного харчування дитини.

8. Загартовуйте малюка обтиранням, обливанням, купанням тощо.

Виконання всіх перелічених умов та корекційна робота логопеда допоможуть подолати складне порушення.

Будьте терплячі, успіхів вам!

Як розвинути в дитини мовленнєві навички

Якщо ввести в Гугл запит «як розвинути мовлення дитини», пошук видасть вам безліч статей про те, як використовувати новітні технології для вирішення цієї проблеми. Недавнє дослідження, у якому показало, що в дітей, які проводять багато часу за екранами електронних ґаджетів, спостерігалися різні затримки мовленнєвого розвитку (наприклад, мінімальний словниковий запас або ускладнене використання мовлення для привернення уваги). Електронна техніка замінює дітям реальну взаємодію з батьками, тому користь електронних пристроїв для здорового розвитку дитини є сумнівною.

Дослідження показують, що важливу роль у розвитку мовлення відіграє оточення дитини. Батьки можуть підтримувати цей розвиток, реагуючи на спроби дитини спілкуватися, використовуючи звуки та слова. Крім того, чутливе виховання або задоволення емоційних і фізичних потреб дитини передбачає, що батьки вчать дитину сприймати те, що їй говорять, і висловлювати свої думки й почуття за допомогою мовлення.

Розвиток мовлення відбувається поетапно: у дитячому віці дитина вимовляє окремі звуки, розпізнає імена й назви предметів; у 1-2 роки дитина відгукується на своє ім'я, розуміє прості запитання; у 3 роки її словниковий запас досягає 1000 слів; у старшому дошкільному віці вона може підтримувати розмову й використовувати минулий і майбутній час.

Коли дитині 1 рік, чим уважніша мати до сигналів дитини, чим більше й ніжніше вона з нею спілкується, тим краще в дитини розвиваються мовленнєві навички. Коли дитині виповнюється 3 роки, вказівки батьків більше впливають на розвиток мовлення дитини, ніж на те, щоб привчити її до дисципліни. Взаємодія дітей і батьків - це один із способів розвинути мовленнєві навички дитини, для цього можна також використовувати дитячі телепередачі й навчальні комп'ютерні програми.

Психологи не рекомендують використовувати електронні пристрої для навчання дітей до півтора року. У віці 1,5 - 2 років можна мінімально використовувати ґаджети, і лише високоякісні навчальні програми. У віці 2 - 5 років дитині можна використовувати електронні пристрої не більше 1 години на день. Ці норми відповідають результатам досліджень, які стверджують, що реальна взаємодія з батьками для маленьких дітей набагато важливіша, ніж технічні засоби. У трирічному віці відбувається розвиток пізнавальної сфери. Електронні пристрої можуть також цьому сприяти, але тільки в тому випадку, коли батьки контролюють цей процес і обговорюють з дітьми побачене. Кількість і якість взаємодій між батьками й дитиною пов'язані з тим, наскільки в дитини розвинене мовлення. Коли така взаємодія відбувається в позитивному ключі, діти ще більше розвивають мовні навички та вчаться бути взаємно ввічливими й люб'язними. Для розвитку мовлення важливо говорити з дитиною, читати їй, але ключовою в цьому процесі є позитивна та дбайлива взаємодія.

Коли мовленнєві навички дитини розвиваються нормально, це може принести користь і в інших сферах життя. У дітей, які відчувають затримку мовленнєвого розвитку, часто виникають проблеми, пов'язані зі взаємодією з тими, хто їх оточує, оскільки вони ґрунтуються на спілкуванні. Якщо дитина відстає від своїх однолітків у розвитку мовлення, вона може не розуміти вказівок учителів у школі, їй також важко подружитися з іншими дітьми. Це може викликати в неї недовіру до оточення й низьку самооцінку.

Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина відстає від однолітків у мовленнєвому розвитку, потрібно звернутися по допомогу до фахівця. Це допоможе надолужити згаяне й запобігти проблемам з розвитком у майбутньому.

Щоб запобігти затримці мовлення, батьки повинні обмежити дитині час використання електронних пристроїв. Хоча прямих доказів того, що електронні пристрої викликають затримку мовлення, немає, але дитина в такому випадку менше спілкується з батьками, які відіграють ключову роль у розвитку дитини. Таким чином, батьки повинні запропонувати дитині якісне проведення часу, щоб компенсувати час, який вона проводить за екраном. Щоб розвивати мовні навички, батьки можуть спілкуватися з дитиною, читати їй книги та гратися з нею в ігри. Однак деяким батькам може бути складно відразу ж спрямувати увагу дитини в інше русло. Розглянемо кілька занять, за допомогою яких ви зможете відволікти дитину від електронних пристроїв і розвинути її мовлення.

1. Читання на ніч. Читання розвиває мовлення дитини в багатьох аспектах, але найбільший ефект має обговорення прочитаного з дитиною. Читаючи дитині книгу, запропонуйте їй подумати, що станеться далі, або зробити висновок з прочитаного - так вона розвине більш складні мовленнєві навички. Електронні книги також можуть бути корисні, тому що їх зміст теж можна обговорювати з дитиною. Однак перегляд відео й використання навчальних комп'ютерних програм не передбачає цього, тому вони менш корисні для розвитку мовленнєвих навичок у дитини.

2. Настільні ігри. Батьки можуть використовувати їх, щоб спілкуватися з дитиною та обговорювати проблеми. Якщо ви будете цінувати прагнення дитини до ігрової діяльності й поясните їй, як упоратися з фрустрацією, ви будете чуйними до потреб дитини. Зокрема, за допомогою гри ви можете забезпечити розвиток пізнавальної сфери дитини: розробляти стратегії, приймати правила гри тощо. Найбільше діти люблять інтерактивні ігри з простими правилами. Дорослішаючи, діти засвоюють ігри з більш складними правилами й отримують від них задоволення.

 

3. Ігри на уяву. Вони допоможуть вам зрозуміти, як дитина дивиться на світ, виявити її емоційні потреби, які можуть заважати мовному розвитку. Таким чином, граючись з дитиною в ігри на уяву, ви стаєте більш чуйними до її емоційних потреб. Як ігри на уяву розвивають пізнавальну сферу дитини, відрізняється від того, як її розвивають настільні ігри. Вони змушують дитину використовувати свою уяву та творче мислення. Дитина може уявляти один предмет у ролі іншого (наприклад, уявляти, що палиця - це ложка) або приміряти на себе певні ролі (наприклад, гратися в «доньки-матері»). Просто передайте ініціативу дитині - і вона розповість вам, що потрібно робити.

4. Прогулянки. Це чудовий спосіб збільшити словниковий запас дитини й розвинути навички спілкування. Ви можете вказувати дитині на нові речі, які зустрічаються вам на шляху, називати їй кольори, тварин, марки автомобілів, які зустрічаються вам на шляху. Розмови з дитиною під час прогулянки розвивають у неї гнучкість мовлення та вчать підтримувати розмову. Якщо ви не знаєте, про що говорити, можете гратися з дитиною в гру: хто перший побачить на шляху той чи інший предмет.

5. Розмови під час поїздки на машині. Коли ви їдете в машині, розмовляйте з нею замість того, щоб вмикати мультфільми на планшеті. Як і на прогулянках, під час поїздок є прекрасні умови для тривалих розмов. Говоріть з дитиною про те, що цікавого сталося в неї за день, розповідайте про місця, через які ви проїжджаєте, ставте запитання, щоб залучити дитину до розмови.

6. Малювання крейдою на асфальті. Запропонуйте дитині малювати на асфальті різні фігури, використовуючи різнокольорові олівці. Це підвищить її сприйняття мовлення. Якщо запропонувати дитині розповідати про те, що вона намалювала, це розвине виразність її мовлення. Діти старшого віку можуть писати крейдою букви або слова (наприклад, своє ім'я або імена своїх улюблених персонажів з мультфільмів). Це можна робити й на папері, але малювання крейдою на асфальті робить це заняття ще більш цікавим.

Іноді батькам потрібна перерва або вони зайняті чимось, і було б безпечніше, якби дитина перебувала в іншій кімнаті. У такому випадку можна зайняти її, давши смартфон або планшет. Затримки розвитку мовлення й інші негативні наслідки виникають тільки тоді, коли електронні пристрої постійно замінюють взаємодію між батьками й дитиною. Батьки бачать, що дитині подобається гратися зі смартфоном або планшетом, і роблять помилковий висновок, що вони корисні для її розвитку. Коли виникає необхідність, щоб дитина вам не заважала кілька хвилин, електронні книги або навчальні програми можуть допомогти їй у розвитку мовлення, тому іноді їх можна використовувати. Однак якщо дитина в цей час може погратися на самоті з іграшками, це заняття ще більш корисне. Граючи на самоті, діти вчаться саморегуляції та навіть розвивають мовленнєві навички, розігруючи сценки за допомогою іграшок і промовляючи репліки.

Рекомендації для батьків, чиї діти страждають від аутизму

Особливо важко розвиток мовленнєвих навичок відбувається в дітей з аутизмом. Розглянемо кілька рекомендацій з приводу того, як батьки можуть їм у цьому допомогти. (Зауважимо, що це лише деякі рекомендації, і їх список може бути набагато ширшим):

  • граючи в настільні ігри, адаптуйте правила гри до рівня розвитку дитини. Якщо дитині важко дається певна гра, можна вибрати простішу. Можна створити свою власну гру, яка буде максимально відповідати інтересам дитини. Так вона охочіше буде обговорювати з вами те, що відбувається. Будь-яка гра, у якій є перехід ходу, сприятлива для дітей з аутизмом, оскільки так вона практикується в соціальній взаємодії;
  • діти з аутизмом, як правило, не схильні гратися в ігри на уяву. Щоб не заміняти реальні ігри переглядом мультфільмів на планшеті, учіться взаємодіяти з нею. Почніть з найпростіших ігор: наприклад, катайте машинку по підлозі, щоб привернути її увагу, ініціювати взаємодію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Логін: *

Пароль: *