ЗДО №1 "Теремок" м. Лохвиця
Полтавська область, Миргородський район

Консультації та поради

Розвиток  творчих здібностей дітей
через музичну діяльність

Перетворення, що відбуваються в суспільстві, породжують в освіті нові вимоги до підготовки дітей до школи. Одним з них є розвиток творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Творчі здібності є одним з компонентів загальної структури особистості. Їх розвиток сприяє розвитку особистості дитини в цілому. Як стверджують видатні психологи Л. С. Виготський, Л. А. Венгер, Б. М. Теплов та ін, основою творчих здібностей є загальні здібності. Якщо дитина вміє аналізувати, порівнювати, спостерігати, розмірковувати, узагальнювати, то у нього, як правило, виявляється високий рівень інтелекту. Така дитина може бути обдарованою і в інших сферах: художній, музичній, сфері соціальних відносин (лідерство), психомоторній (спорт), творчій, де її буде відрізняти висока здатність до створення нових ідей.

З психологічної точки зору дошкільне дитинство є сприятливим періодом для розвитку музичних творчих здібностей тому, що в цьому віці діти надзвичайно допитливі, у них є величезне бажання пізнавати навколишній світ. І батьки, заохочуючи допитливість, залучаючи їх у різні види діяльності, сприяють розширенню дитячого досвіду. А накопичення досвіду і знань - це необхідна передумова для майбутньої музичної творчої діяльності. Крім того, мислення дошкільнят більш вільне, ніж мислення більш дорослих дітей. Воно ще не задавлене догмами та стереотипами, воно більш незалежне. А цю якість необхідно всіляко розвивати.  Тому в музичних розділах програм виховання дошкільників особлива увага приділяється стимуляції дітей до творчих проявів.

Дошкільний вік дає прекрасні можливості для розвитку творчості. І від того, наскільки були використані ці можливості, багато в чому буде залежати творчий потенціал дорослої людини.

Одним з найважливіших факторів музичного творчого розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх творчих здібностей. На основі аналізу робіт кількох авторів, зокрема Б.М. Нікітіна, і Л. Керрола, О. П. Радинова, Є. А. Медведєва, було виділено декілька основних умов успішного розвитку музичних творчих здібностей дітей.

  1. Давно відомо, що для музичної творчості необхідно комфортна психологічна обстановка і наявність вільного часу, тому перша умова успішного розвитку творчих здібностей - тепла дружня атмосфера в сім'ї і дитячому колективі. Дорослі повинні створити безпечну психологічну базу для повернення дитини з творчого пошуку і власних відкриттів. Важливо постійно стимулювати дитину до музичної творчості проявляти співчуття до його невдач, терпляче ставитися навіть до дивних ідей невластивим в реальному житті. Потрібно вилучити з ужитку зауваження та засудження.
  2. Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим музичним творчим потенціалом, хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що музична творчість спочатку властива дитині і, що треба тільки не заважати їй вільно самовиражатися. Але практика показує, що такого невтручання мало: не всі діти можуть відкрити дорогу до творення, і надовго зберегти творчу активність. І тому, слідуюча умова – потрібно підібрати відповідні методи навчання. Тоді дошкільнята створюють твори більш високого рівня, ніж їх ненавчені однолітки. Звичайно, ведеться ще багато суперечок про те, чому ж і як вчити дітей, але той факт, що вчити треба не викликає сумнівів.
  3. Також необхідною умовою виникнення дитячої творчості - накопичення вражень від сприйняття мистецтва, яке є зразком для творчості, його джерелом.
  4. Інша умова дитячої музичної творчості - накопичення досвіду виконавства. У імпровізаціях дитина емоційно, безпосередньо застосовує все те, що засвоїв у процесі навчання. У свою чергу навчання збагачується творчими проявами дітей, набуває розвиваючий характер.  Щоб дитина могла скласти і заспівати мелодію, у неї  необхідно розвинути основні музичні здібності.
  5. Крім того, для прояву творчості потрібна уява, фантазія, вільне орієнтування в незвичних ситуаціях.

Дитяча музична творчість за своєю природою – синтетична діяльність. Вона може проявлятися в усіх видах музичної діяльності: у співі, ритміці, грі на дитячих музичних інструментах.

Пісенну творчість важливо формувати, починаючи з молодшого дошкільного віку, використовуючи посильні дітям творчі завдання. Успішність творчих проявів дітей залежить від міцності співочих навичок, уміння виражати в співі певні почуття, настрої, співати чисто і виразно. Що б зорієнтувати дошкільнят у пісенній творчості Н.А.Ветлугіна пропонує вправи для накопичення слухового досвіду, розвитку музично-слухових уявлень. Важливо звертати увагу дітей на виразність їх імпровізації навіть у найпростіших вправах.

Крім співу, дитяча творчість може виявлятися в ритміці і грі на музичних інструментах. Творча активність дітей у ритміці багато в чому залежить від організації навчання музично-ритмічним рухам. І можлива тільки в тому випадку, якщо його життєвий досвід, зокрема музично-естетичні уявлення постійно збагачується, якщо є можливість проявити самостійність.

Підвищену увагу слід приділяти відбору музичних творів, які служать як би сценарієм для самостійних дій дітей. Програмна музика займає провідне місце у творчих завданнях, так як поетичний текст, образне слово допомагають дитині краще зрозуміти її зміст.

Інструментальна творчість дітей, як правило, проявляється в імпровізаціях, тобто під час гри на інструменті, безпосередньому, миттєвому вираженні вражень. Воно так само виникає на основі наявного у дітей життєвого та музичного досвіду. Володіння елементарними навиками гри на музичних інструментах дозволяють передати найпростіші музичні образи (цокіт копит, чарівні падаючі сніжинки). Важливо, щоб діти розуміли, що, створюючи якийсь образ, необхідно висловити настрій, характер музики. Залежно від характеру образу, який належить передати, діти вибирають певні виражальні засоби, це допомагає дітям глибше відчути й усвідомити особливості виразного мови музики, спонукає до самостійних імпровізацій.

Отже, дитяча творчість – це, перш за все, діяльність, в процесі якої дитина не сидить відсторонено у роздумах про музику, а активно діє в середині самої музики. Така активно-діяльна позиція стає поштовхом до самовираження і творчого пошуку, в якому дитина відкриватиме нове для себе, а для оточуючих – нове про себе.

На закінчення слід зазначити, що виховання творчих здібностей дітей буде ефективним лише в тому випадку, якщо воно буде являти собою цілеспрямований процес, у ході якого вирішується ряд приватних педагогічних завдань, спрямованих на досягнення кінцевої мети. Так само важлива зацікавленість у заняттях самого педагога. Відомо, що зацікавити дітей, чим-небудь, дорослий може тільки, коли він захоплений сам. Якщо дитина відчуває таке ставлення дорослого, захоплення красою музики, він поступово теж визнає музичні цінності. Якщо ж дорослий виявляє байдужість, воно передається і дітям.

Тому, сьогодні музичне виховання в дошкільному закладі необхідно переорієнтувати на активну творчу діяльність, що реалізується в різних видах дитячого музичного виконавства (спів, музичні рухи та інструментальне музикування).

 Виховне значення, зміст і структура музичних занять в дошкільному закладі 

Основна форма освітньої роботи з дітьми – музичні заняття, в ході яких здійснюється систематичне, цілеспрямоване і всебічне виховання і формування музичних здібностей кожної дитини.

Заняття передбачають чергування різних видів діяльності:

  • співів,
  • ритміки,
  • слухання музики,
  • гри на дитячих інструментах,
  • ознайомлення з елементами музичної грамоти,
  • музично-дидактичні ігри

і забезпечують цим самим різносторонній розвиток музичних здібностей дітей.

         Заняття сприяють вихованню багатьох позитивних якостей особистості дитини. Об`єднують дітей спільними радісними, естетичними переживаннями, спільними діями, вчать культури поведінки, вимагають певної зосередженості, вияву розумових зусиль, ініціативи й творчості. Заняття справляють безсумнівний вплив на інші форми організації дітей.

Самостійна музична діяльність дітей буде активнішою, захопленішою на основі знань, здобутих на заняттях, та набутих умінь і навичок. Свята, розваги минатимуть успішніше, цікавіше, якщо вивчені на заняттях пісні, танці, хороводи діти виконають виразно і невимушено.

Музичні заняття проводяться одночасно з усією групою. Їхня структура, зміст залежать від навчальних завдань і віку дітей.

Перший рік життя розглядається як підготовчий етап до навчання, що ґрунтується на активному спілкуванні дорослого малюка. З дітьми півторарічного віку заняття проводяться 10-12 хвилин спочатку невеликими підгрупами, а далі зі всіма разом.

Починаючи з другої групи раннього дитинства в усіх наступних групах дитячого садка музичні заняття проводяться двічі на тиждень.

Зміст занять включає навчання співу, слухання музики, ритміки, елементів музичної грамоти, гри на дитячих інструментах.

Обсяг знань з цих видів діяльності визначений програмою і завданням музичного виховання для кожної вікової групи дитячого садка.

На музичних, як і на інших заняттях, здійснюється загально виховна робота, розвиваються спеціальні здібності, формується творче, ініціативне ставлення до навчального матеріалу. Вимоги якості засвоєних навичок ускладнюються і зростають від групи до групи.

Відмінним є те, що дітей тут навчають одразу кількох видів музичної діяльності (співу, рухів, т. інше), чого немає, скажімо, на заняттях малювання, ліплення, лічби та ін.

Фізкультурні заняття також включають різноманітну дитячу діяльність – вправи гімнастичного типу, ігри, перешиковування, але вони спрямовані тільки на розвиток рухів.

Складність побудови занять полягає в тому, що педагогові треба вміло переключити увагу дітей з одного виду діяльності на інший, не знижуючи емоційного піднесення, коли звучать твори, різні за тематикою, настроєм.

Друга складність – послідовність розучування навчального матеріалу: попереднє ознайомлення, засвоєння навичок у процесі навчання, повторення, закріплення, виконання вивченого. На одному занятті етапи розучування того чи іншого твору можуть не збігатися. Н-д, з трьох пісень, над якими ведеться робота, одна добре засвоєна і виразно виконується, друга прослуховується вперше, третя тільки розучується. Аналогічний процес навчання ритміки – в новому танці діти засвоюють окремі його елементи, а знайому музичну гру повторюють.

ВИМОГИ ДО ПОБУДОВИ ЗАНЯТТЯ

Готуючи музичне заняття, педагог повинен враховувати такі вимоги:

  • розумове, фізичне, емоційне навантаження дітей;
  • послідовний розподіл видів діяльності розучуваного репертуару;
  • наступність у розвитку музичних здібностей, освоєнні навичок, знань, розучуванні музичного репертуару;
  • варіативність.

Розглянемо ці вимоги.

Навчальний матеріал різний за ступенем складності. Завдання, які вимагають достатньої розумової активності, великої уваги, слід давати дітям на початку заняття, враховуючи ступінь навантаження, і в ході його. Перед співами, н-д, не слід виконувати фізично важкі вправи, бо вони порушують ритм дихання і заважають якісному співові. Необхідно також до кінця заняття знизити інтенсивність рухів та загальне навантаження.

Характер діяльності викликає в дітей різні емоції. Весела, цікава гра підвищує активність, тому їх краще провести не на початку заняття, а після виконання складніших завдань.

У практиці навчання вважається доцільним розподіл різних видів діяльності в такій послідовності. На початку заняття даються невеликі музично-ритмічні вправи, частіше тренувального характеру (окремі елементи танцю, шикування, необхідні для нового танцю, хороводу, святкового маршу). Ці рухи організовують увагу дітей і готують їх до завдань, що вимагають слухової уваги.

Після вправ діти сідають, слухають музику і співають. Спів включає різноманітні вокальні вправи, виконання творчих завдань, вправ на розвиток музичного слуху, розучування 2-3-х пісень. Наступним етапом навчання є музично-ритмічна діяльність у формі гри, веселого танцю, хороводу. Спокійні завдання, чергуючись із динамічними, дають змогу рівномірно розподіляти фізичне навантаження.

Структура занять має забезпечити необхідну послідовність засвоєння репертуару, програмних навичок, умінь. Послідовність включення навчального матеріалу визначається виховними та освітніми завданнями, тематикою свят. Змістом ознайомлення з природними явищами. Складніше визначити етапи оволодіння навичками музичного сприймання та виконання. Лише деякі навички можна освоювати в певній послідовності, н-д, окремі елементи танцю (крок польки, змінний крок та ін.), гімнастичні вправи, перешиковування в коло, в пари, із загального кола в маленькі кільця, чи викладати дітям деякі відомості про музику.

Основні співочі, ритмічні навички і навички музичного сприймання засвоюють через постійні вправи, повторення на основі ускладнення репертуару, який допомагає удосконалювати дитячі навички.

Структура занять має бути гнучкою і видозмінюватися залежно від віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, Можна розпочати заняття без ритмічних вправ, із співів чи слухання музики, а також з виконання нової пісні чи п’єси для рухів.

У групах раннього і молодшого дошкільного віку заняття мають вільніший, невимушений, ігровий характер. Деякі види музичної діяльності можуть бути взаємопов’язаними: співи і слухання музики мають супроводжуватися різними ігровими діями.

Структура музичного заняття включає чергування різних видів дитячої діяльності, визначається програмою і загально виховними завданнями кожної вікової групи.

Види музичних занять

  1. Фронтальне.
  2. Тематичне.
  3. Комплексне.
  4. Об`єднані заняття (напередодні свята).

У процесі музичних занять керівник поєднує різні методи (колективний, груповий, індивідуальний), стежить, щоб кожна дитина мала рівномірне навантаження, яке забезпечувало б її повний розвиток. Правильній організації занять багато в чому сприяє продумане планування і облік проведеної роботи.

Вплив музики на психічну діяльність дитини

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).

У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливості, розгальмованих дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.

Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти з працею засинає дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть його закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в нього позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина його тіла.

Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - заподіює людині шкоди.

Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наше внутрішнє стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в зміст промови і в її інтонаційної забарвленням. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічному стані слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос говорить породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошений спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю його бажання.

Дитина та музика

Музика для дитини-світ радісних переживань.Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух і емоційний відгук.Інакше музика не виконає своєї виховної функції.Якщо дорослий як умога ближче зтискається зі світом дитинства.Якщо вони разом мріють фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого,відкривають їм свої таємниці,почуття та емоції.Як це прекрасно-знайомити дітей з музикою.Діти дуже люблять слухати,Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу,щоб вони не тільки слухали.але й розуміли,про що ця пісня,вслухувались в звучання слів та словосполучень.

Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів, настрія, ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї, любов, розширює кругозор, підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичнітвори у грамзапису,ауді та відео записи. Для кращого запам”ятовування пісні, чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому, що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

Для розвитки ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом,квасолею.І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.

Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

Музичне виховання дитини в сім′ї

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатиші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще. Бистріше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.

Багато дітей дуже ємоційі.Вони відчувають велику потребу в художніх впечатленіях, в активній прояві своїх почутів.Ті ,хто зблизька наблюдає життя маленьких дітей,знає з яким натхненням вони співають,танцюють.

Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі.Іноді вважають,що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна.У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос.Це підтверджує і життєва практика і наука.Привчати дітину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку.Робити це потрібно різними способами:співати дитині пісні,привчати слухати платівки,музичні записи,дитячі музичні радіо та телепередачі.Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба дотримуватись того,щоб діти не просто раділи музиці,а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття.Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

-яка це музика,весела чи сумна, спокійна чи навпаки зхвильованна, про що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

Іноді не називая твір, пропонувати дитині назвати його.Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.

Розвитку вміння ємоційно переживати музику допомогає також читання казок,оповідань,тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухать музику,яка їм сподобалась.Іноді можно загадати загадки:співати мелодію без слів і запитати яка це пісня.Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики.Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що діте без слуху немає.Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися:більше співати,слухати музику,танцювати.Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики,якумого схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці.Треба пам”ятати,що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Вплив музики на розвиток особистості дошкільників

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорийетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти,розроблену у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.

Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її.Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства.Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. І визначати конкретні сфери творчого потенціалу.

Як відомо,музика-вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм, і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.

Головне в музичному розвитку дошкільнят-повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені інтересно.”

Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики- це задача важна. Спробувати частково вирішити цю задачу є „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільників”.Головне у цій програмі-розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв׳язку з морально-інтелектуальним.

Музичне виховання- частина естетичного виховання дитини.Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецьтва (музика ,образотворче мистецьтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій ступені, ніж інший вид мистецьтва доступний дитині.

Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвивая виконавскі навички дітей ми співаємо без супроводу.

Відомо, що пісена творчість направлена на розвиток тих чи інших музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати ,наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик.”,”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка.”і т.д.

В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією вибирають потрібний темп і ритм.

Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.

Розвиток особистості дитини, сприяють дитячі музичні свята.Основою свята це є гра, веселе дійство,де є свободна музична діяльність.Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний вкус.

Підводячи підсумок скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дошкільників. Головний принцип-це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Музика в житі малюка

Музика, як вид мистецтва повинна увийти в життя дитини як умога ранише.

І батьки мають право запитати: невже не рано? На це питання можна відповисти так: ні не рано, а може трішечки пізно. Вчитилями доказано, що ще до народження дитина сприймае не тільки голос матері, але і деякі звітки ззовні. Це говорить про те, що музика, музичне мистецтво ближче дитинці, ніж інші види мистецтва, томущо слуховий аналізатор дитини починає формутися одним із перших. Для дітей ранього віку інтонаційна виразність музики, близька до інотонації голоса людини і має велике значення. Вона благодійно діє на настрій дитини, визиває перш за все почуття задоволенням. Постійні позитивні реакції на музику впливають на формування емоційної свери дитини. Музичне сприйняття музики дитиного підвищує більшість процесів формування його організму та психики. Різноманітні рухові реакціїмалюка які визивають музичні звуки, говорять про прямий зв׳язок музики з фізичним розвитком людини. Музичні здібності у дитини можуть виявляться дуже рано, а їх відсутність не можна вважати дійсним. Тількі ваша турбота про прилучення дитини до музики зможуть закластив дитині „ядро” музичності. Для цього наберіться терпіння. На першому етапі вам потрібно 3-5 хвилин.

Нагадую про те, що ваша задача вчити дитину уважно слухати музику, розвивати у неї співучі навички і вміння рітмічно рухатись під музику. Але більшість батьків такої освіти не мають, да і не обов׳язково. Достатньо вміти чисто співати, правило інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні вправи. Не обов׳язково повторювати репертуар, з яким дитину ознайолюють в дитячому садку. В більшості діти не можуть відтворити ці музичні твори. І тому на домашніх муз - заняттях ви маєте можливість знайомити дітей з тими музичними творами, які відоиі вам, але вони повині бути зрозумілими дітям. Дитина емотійнеше сприймає і голос і рухи батьків, і з задоволенням повторює їх. Якщо в заняті з дитиною ви будете використовувати і музичні інструменти (якщо вони є, це можуть бути бубон, барабан, трикутник)це збагатить уяву дитини про звукову паніту музики. Всі батьки мріють розпізнати в своїй дитині хоча б маленький росточок майбутньої талановитої особи. Крім того, ви, мабудь, хотіли б бачити свою дитину доброю, чуййного, яка розумиє і цінує красу оточеного світу. Ці прикрасні людські почуття можуть бути виховані мистецтвом, якщо почати з самого ранього дитинства.

Українська народна пісня - частина народної медицини

Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівняною за своєю красою й простотою поезії.

Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір. Якого не знав жоден музичний жанр.

Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.

В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі…

Наші предки підсвідомо відчували, що ї колискова пісня має лікувальну ( психотерапевтичну дію).Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір’я до всього живого, один до одного .Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут - в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого. Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина.

Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на фізіологічному рівні. Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший, найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жреців, воїнів, філософів. Швидкий вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня. Але незрівнянно глибшою й важливішою функція української народної пісні є на рівні психологічному.Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч –на –віч із своєю бідою, душевною травмою.Бо людині властиво ховатись від власних психічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психічні хвороби.

Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми, акцентуючи на добрі, красі.Реакцією на розуміння будуть сльози.

В нашому сучасному стрімкому житті тепер майже не чути в домівках колисанок наших бабусь.На жаль, зникають українські народні пісні перлини –приповідки, забавлянки, віршовані смішинки, гумористичні небилиці.А чи варто нехтувати народним досвідом?

Пісню - в життя групи

Пісня повинна звучати не тільки на музичних заняттях, а й під час ігор, на прогулянках, входити в дитяче життя. Це стає можливим, якщо вихователь любить пісні, співає разом із дітьми.

Вихователь повинен знати яке значення має спів для дитини, які пісні потрібні для певної вікової групи, сам правильно й виразно співати дитячі пісні.

Виразність, м’якість, наспівність звучання мелодії – важливі вокальні навички. Легше співати ті пісні, в тексті яких зустрічається більше голосних звуків. Тому перевагу потрібно надавати народним пісням.

Якщо діти співають неправильно, вихователь повинен вказати на помилку, самому заспівати цей фрагмент. Потім запропонувати одній дитині заспівати пісню , на останок - вся група повторює твір.

Вибір пісні краще робити разом з музичним керівником. Буває таке, що одну й ту ж пісню діти сприймають по- різному. Це залежить від складу дітей ( хлопчики й двічата), їх музичної підготовленості, інтересів.

Крім правильного виконання мелодії дітьми, вихователь повинен слідкувати за чіткою вимовою слів, закінчень. Показ вихователя допомагає дітям уникнути неправильної вимови слів. Якщо вихователь помітив помилки, необхідно зразу ж їх виправити.

Виразно виконати пісню допоможе музичний керівник. Він акцентує увагу вихователя на те, які відтінки зробити в пісні згідно художнього образу, які слова виділити, де співати швидше, де повільніше, а де потрібно брати дихання.

Виховуючи у дітей любов до пісні, необхідно розвивати бережливе ставлення до неї, не дозволяти співати крикливо , не доспівуючи текст, як під час самостійної музичної діяльності, та к і в іграх, на прогулянках. Якщо спів переходить в пусту забаву, необхідно зупинити дітей, зробити зауваження й надати приклад правильного співу. Тоді діти ніколи не будуть байдужими до пісні.

Інтерес вихователя до музики виховує дітей, його щирість у почуттях, узгодженість дій з музичним керівником – основні умови, які дають позитивні результати . Пісня « живе » в дитячому садочку, в кожній групі.

Музика - це "вітаміни" для дітей

Благодійні звуки формують міцне фізичне здоров'я та розвивають здібності малюків.

Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження.

Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.

 

Логін: *

Пароль: *